Сьогодні, 29 вересня 2023 року, виповнюється 82-і роковини початку масових розстрілів мирного населення, вчинених гітлерявцями в урочищі Бабин Яр під час окупації Києва у ході Другої світової війни.
Урочище Бабин Яр – місце пам’яті близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках.
Це місце стало всесвітньо відомим, очевидно найбільш моторошним, але не єдиним в Україні символ Голокосту.
Масові розстріли в урочищі розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації міста.
Людей страчували за національною, етнічною, расовою, культурною, релігійною та класовою ознаками. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова. Події 1941-1943 років стали уособленням нацистської політики масового знищення населення.
Голокост – важка незагоєна рана в історії України в Другій світовій війні. Жертвами злочину стали близько півтора мільйона українських євреїв. Нацисти знищили їх як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.
Попри все пам’ять про трагедію Бабиного Яру завжди залишалася й залишається живою. Після відкриття й осмислення жахів Голокосту світова спільнота пристала на позицію «ніколи знову», проте геноциди стаються дотепер.
Сьогодні в Україні – війна.
Ми побачили жорстокі масові вбивства рашистами чоловіків, жінок, дітей, літніх людей, тварин, тортури – фізичні та моральні, зґвалтування. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ.
Тож вшануймо пам’ять всіх жертв трагедії у Бабиному Ярі, яких стратили нацисти!
Вшануймо пам’ять всіх жертв української війни, яких вбили рашисти!
Ніколи? Знову…