Історія
кафедри

 

Кафедра історії держави і права була заснована у 1997 р., але її передісторія бере початок у XIX ст. — у період створення юридичного факультету Імператорського університету (Одеса). В той час історію держави та права викладали на трьох кафедрах: історії російського права, історії слов’янського законодавства й історії найважливіших законодавств, старих та нових. Великий внесок у розвиток історико-правової науки зробив Ф. І. Леонтович — ректор університету (1869-1877), декан юридичного факультету, автор всесвітньовідомих праць, серед яких «Джерела з історії слов’янських законодавств», «Древнее хорвато-далматинское законодательство» та багато інших.

За радянської доби історію держави та права викладали на кафедрі теорії й історії держави і права, яку спершу очолював доцент І. А. Греков. У 1968 році її завідувачем став д.ю.н., проф. О. В. Сурілов. Його дослідження «Адмірал Дерибас», «Дюк Рішельє», «Фельдмаршал Воронцов» та ін. здобули визнання серед вчених, викладачів, студентів, мешканців Одеси та інших регіонів (зокрема, й зарубіжних).

У 1979 році О. В. Сурілов запропонував нову тему для загальнотеоретичного вивчення — проблеми державно-правового управління якістю навколишнього середовища.

Під керівництвом професора було підготовлено і захищено 10 кандидатських дисертацій, видано низку колективних монографій, у провідних спеціалізованих виданнях країни опубліковано близько сотні статей та наукових повідомлень. О. В. Сурілов приділяв велику увагу підготовці науково-педагогічних кадрів. Його учні працюють у Німеччині, Йорданії, Молдові, Непалі, Росії, Сирії. У 1974 році він став членом Постійної палати Міжнародного третейського суду (Гаага).

У 1997 році вченому було присвоєне почесне звання Заслужений діяч науки і техніки України. Велику роль у розвитку історико-правової науки зіграв професор кафедри Г. Є. Пєтухов, який викладав історію держави і права зарубіжних країн.  Він досліджував проблему законності  в державному управлінні, видав монографію «Радянський суд і становлення революційної законності в державному управлінні» (1982).

У 1975 році П. П. Музиченко з відзнакою закінчив навчання на юридичному факультеті ОДУ ім. І. І. Мечнікова. У 1981 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук, а у 1983 році йому було присвоєно вчене звання доцента. З 1997 року він знаходився на посаді професора кафедри історії держави і права Одеської національної юридичної академії.

У 2003 році йому було присвоєно вчене звання професора. З 2002 по 2005 рік він працював першим деканом факультету юридичної журналістики ОНЮА, є автором понад 250 наукових праць, серед яких підручники, навчальні посібники, монографії, статті. Він організував наукову історико-правову школу литовсько-руського права.  За його участю упродовж 2001-2004 рр. реалізовано науковий проект: підготовлено, видано мовою оригіналу і перекладено на українську коментарі трьох Статутів Великого князівства Литовського. Під науковим керівництвом професора П. П. Музиченка до 2011 року було захищено 13 кандидатських дисертацій.

У 1997 році відбулася реорганізація кафедри теорії та історії держави і права: були створені дві самостійні кафедри — теорії держави і права та історії держави і права.

Першим завідувачем кафедри історії держави та права Одеської державної юридичної академії став професор В. П. Глиняний, автор численних наукових праць, серед яких особливе місце займає монографія  «Правовое положение женщины с древнего времени и до конца XIX века» (Одесса, 1999) та підручник «История государства и права зарубежных стран» (Одесса, 2001). Професор В.П. Глиняний очолював кафедру з 1997 до 2008 року. У той період науковці вивчали питання історико-правового розвитку стародавніх держав, середньовіччя, радянського часу.

У 2002 році Н. В. Єфремова захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня к.ю.н.: «Розвиток конституційного законодавства в Україні (1917-1920 рр.)». Вона проаналізувала значну кількість нормативно-правових актів України зазначеного періоду та виявлено причини, що негативно вплинули на розвиток української державності у 1917-1920 рр.

У 2006 році Л. О. Попсуєнко захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня к.ю.н. за темою: «Правовий статус християнської церкви за римським Імператорським законодавством IV сторіччя». Її дисертація стала першим в українській науковій літературі монографічним дослідженням правового статусу християнської церкви у IV ст. н. е., яке поєднує в собі характеристику різноманітних чинників його формування, правової природи і змісту.

У 2008 році Я. В. Шевчук-Бєла захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за темою: «Правове становище національних меншин Півдня України у складі Російської імперії наприкінці XVIII — на початку ХХ ст.»  (на матеріалах Одеси), яка є першим комплексним узагальнюючим історико-правовим дослідженням з проблеми правового становища національних меншин у м. Одеса протягом кінця XVIII — початку XX cт.

З 2009 по 2015 рік завідувачем кафедри історії держави та права був віце-президент, перший проректор, проректор із навчально-методичної роботи Національного університету «Одеська юридична академія» професор М. Р. Аракелян, який доклав багато зусиль для покрашення роботи кафедри.

З 2015 року і по вересень 2018 року  кафедру історії держави і права очолювала доктор юридичних наук, професор Н.В. Аніщук.

З  середини вересня 2018  року і по теперішній час кафедру історії держави і права очолює доктор юридичних наук, професор Х.Н. Бехруз.