Персоналії
кафедри

 

Дудченко Валентина Віталіївна – професор кафедри, доктор юридичних наук, професор, вчений секретар, Заслужений юрист України

У 1986 р. з відзнакою закінчила юридичний факультет Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, і вступила на денне відділення навчання в аспірантуру на кафедру теорії держави і права.

У 1988 р. переведена на посаду асистента кафедри теорії держави і права Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

Кандидатську дисертацію «Суверенітет союзної республіки: екологічний аспект» захистила в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова в 1991р.

У 1993р. переведена на посаду доцента кафедри теорії держави і права Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.

У 1995р. році присуджено вчене звання доцента кафедри теорії та історії держави і права.

З вересня 1998 р була прийнята на посаду доцента кафедри теорії держави і права ОНЮА і викладала такі дисципліни: теорія держави і права; проблеми теорії держави і права.

2007 р. В.В. Дудченко захистила докторську дисертацію «Традиції правового плюралізму: західна та східна інтеграція», а в 2010 році В.В. Дудченко присвоєно звання професора.

З 1 січня 1998 р. і до сьогоднішнього дня є вченим секретарем Національного університету «Одеська юридична академія». Член вченої ради університету, спеціалізованої вченої ради по захисту кандидатських і докторських дисертацій Д 41.086.04 (спеціальністю 12.00.04; 12.00.11; 12.00.12), спеціалізованої ради Д 41.086.01 (спеціальністю 12.00.01; 12.00.02; 12.00 .07; 12.00.10).

Має державні нагороди: «Відмінник освіти України», 1997р.; почесне звання «Заслужений юрист України» присвоєно В.В. Дудченко в 2009 р.

В.В. Дудченко є автором більш ніж 180 наукових робіт, 5 з яких монографії, 1 навчальний посібник з герменевтики права з грифом МОН, 2 підручника з грифом МОН.

Сьогодні сфера наукових інтересів професора В.В. Дудченко охоплює теорію права, філософію права і порівняльне правознавство. У сфері інтересів, зокрема, ідеалреалістичне вирішення проблеми праворозуміння крізь призму правового плюралізму, що сприятиме подоланню його антиномічної складності. Обґрунтовується його комплементарно-цілісна концепція пізнання права, яка є новим напрямком у розвитку правової думки сучасної України і ця концепція комплементує ідеї (метафізика), факти (позитивізм) і оцінки (гносеологія).

Викладає такі дисципліни: загальнотеоретична юриспруденція, методологія юриспруденції, сучасні філософські та правові доктрини.